У 2025 році в європейських країнах вперше за 50 років зафіксовано три випадки спалаху ящуру – одного із найнебезпечніших вірусних захворювань для тваринництва, який вражає велику рогату худобу, свиней, овець, кіз та інших парнокопитних.

Спочатку такий спалах зафікусувати на початку січня у Німеччині неподалік Берліна у стаді буйволів. На початку березня такий спалах виявили в Угорщині на тваринницькій фермі (1064 інфікованих тварин), через два тижні – у сусідній Словаччині (12 інфікованих тварин).

Ці випадки викликали серйозне занепокоєння в Європі, оскільки останні 50 років ці країни вважалися вільними від вірусу. Наразі європейські країни запроваджують жорсткіші контрольні заходи на кордонах, щоб уникнути подальшого поширення вірусу, а ветеринарні служби посилюють моніторинг і біозахист на фермах.

З метою мінімізації ризиків занесення та поширення хвороби на території України, закликаємо всіх власників тварин та керівників господарств бути особливо уважними.

Що таке ящур? Ящур — це гостра інфекційна вірусна хвороба, яка вражає тварин. Це висококонтагіозне (надзвичайно заразне) захворювання, яке може спричинити масові спалахи (епізоотії) у тваринницьких господарствах та значні економічні збитки. Ящур небезпечний і для людей, людина може інфікуватися при вживанні необеззараженого молока та продуктів із нього або через контакт із хворими тваринами (зокрема — повітряно-крапельним шляхом).

Симптоми у тварин: слинотеча, наявність невеликої круглої або овальної форми виразки слизової оболонки рота (афт), ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, підвищення температури тіла, кульгавість та зниження апетиту, загибель новонародженого молодняка.

Джерело інфекції — тварини, хворі на ящур, та тварини, які перебувають в інкубаційному (прихованому) періоді хвороби. Вірус передається при диханні, зі слиною, носовим слизом, лімфою із афт, що лопнули, молоком, сечею та калом. Зараження відбувається шляхом безпосереднього контакту хворих тварин зі здоровими. Інкубаційний період становить 7–14 днів у великої рогатої худоби та до 21 дня у дрібних парнокопитних.

Як запобігти захворюванню? Насамперед, не допускати закупівлю та ввезення живих тварин, які сприятливі до вірусу та продукції від них, без погодження органів Держпродспоживслужби (ветеринарної служби). Потрібно забезпечити суворий контроль за доступу сторонніх осіб на територію приватного господарства чи ферму. Мисливцям варто повідомляти про виявлені трупи диких парнокопитних до ветеринарної служби.

При ознаках захворювання чи незвичній поведінці тварин або у випадку масової загибелі тварин необхідно терміново сповістити дільничного лікаря ветеринарної медицини або територіальний орган Держпродспоживслужби.